Дев’ять тисяч доларів на даху. Як живеться власнику приватної сонячної електростанції.

Садибу Сергія Попова легко знайти в заплутаних вуличках приватного сектору Харкова. Варто лише спитати місцевих: «А де тут дім із сонячними батареями?» — і кожен покаже дорогу. Сергій радо запрошує до своєї садиби зі справжньою міні-електростанцією. Дахи його будинку й гаражу засіяні рядами блискучих сонячних панелей. На фасаді, дбайливо прикритий клейонкою, висить інвертор, що під’єднує панелі до спільної електромережі.

Автор: Дар’я Воропаєва (стаття)

Зараз Сергій має 30 панелей, і, для прикладу, за сонячний травень 2017 року вони згенерували 1200 кіловат-годин енергії. А споживання сім’ї Сергія за цей місяць становило тільки 150 кВт. Надлишки виробленої енергії чоловік продає в загальну мережу, постачаючи чисту енергію ще 8—10 сусідам.

Побудувати приватну електростанцію Сергій мріяв ще з часів навчання в Харківському політехнічному університеті на спеціальності «Нетрадиційні джерела енергії». Із придбанням будинку з’явилася можливість втілити мрію в життя. Сергій порівнює купівлю панелей із придбанням машини. «На машину люди зазвичай витрачають гроші, не замислюючись. А я так само витратив на електростанцію з альтернативним джерелом енергії — сонцем. Це мій вклад у чистоту навколишнього середовища. Це просто хороша справа, я отримую від неї задоволення, як інші отримують задоволення від керування власним транспортом».

«Сиджу, дивлюсь на дроти і прямо уявляю, як моя енергія перетікає до сусідів. Просто з сонечка чиста енергія! Краса!», — задоволено розповідає Сергій.

Міні-електростанція у приватному секторі Харкова

Сусіди часто цікавляться панелями. Поставити хоче багато хто. Але до практики не доходить: «Люди сумнішають, коли дізнаються про довгий строк окупності й розмір капіталовкладень. Коли розповідаю, що вартість системи на 1 кВт разом з інвертором і монтажем становить 1100 доларів, ентузіазму стає менше: це ж стільки грошей, де їх взяти?». У Сергія сонячних батарей на 8 КВт, тобто він інвестував $8800.

Гроші планує повернути за 10 років. Чималий для України термін, адже курс долара постійно росте, а держава може змінити правила і перестати виплачувати виробнику нинішній «зелений тариф» (спеціальний, високий тариф, за яким Україна купує електроенергію вироблену із сонячної енергії, зараз він становий 19 євроцентів за кіловат). Та поки що проблем немає і держава свого слова дотримується.

Цікавився і місцевий бізнесмен, детально розпитував про вартість, експлуатацію, вигоди. Очевидно, що в нього є гроші, але бракувало порад людей із реальним досвідом, адже це новий для України ринок. Сергій у консультаціях не відмовив. Також він веде блог, де детально описує свій досвід, дає детальні інструкції з вибору виробників, укладання документації, монтажних робіт, догляду і звичайно ж, наводить цифри: розрахунки, практичні показники й фінансові кошториси.

Можна не обслуговувати

Сергій вирішив обмежитися базовою конструкцією електростанції. Наприклад, не встановлював автоматизовану систему повороту панелей. Обладнання це дороге, може давати часті збої, потребує ремонту й не виправдовує своєї вартості.

Відмовився і від акумуляторів. «Немає потреби накопичувати у власному акумуляторі електроенергію, щоб потім спожити її самому — це дорого та неефективно. Замість цього краще скористатися перевагами масштабної електричної мережі й дати іншим спожити свої сонячні кіловат-години, коли вони вам не потрібні».

Кріплення панелей на даху також максимально просте: панелі вкладено в залізні обшиті гумою рами і встановлено на даху на «ніжках»-штирях.

Таким чином, ризики різноманітних поломок зведено до мінімуму, а сама електростанція надійна в експлуатації.

У сонячний день показники інвертора високі

За рік роботи Сергій не відчув складнощів у догляді за панелями: «По суті, вони не потребують ніякого догляду. Наш клімат сам доглядає за батареями. Запилилися — то дощик помив. Завалило снігом — сонце пригріло, все розтануло. Стосовно ризиків поломки, я не знаю, що в них може зламатися. Зовні скло 3,2 мм, товстелезне: тільки дикий град чи цегла, що з неба падає, може зламати. Все інше — це електроніка, напівпровідники».

Панель інвертора показує щоденну кількість згенерованої енергії

Учасник енергоринку

Побудувавши електростанцію, Сергій став повноправним учасником енергоринку країни. Із липня 2016 року продає свою енергію в загальну електромережу за спеціальним «зеленим тарифом». Цей тариф встановлено у 2013 році з метою стимулювання приватних домовласників встановлювати домашні електростанції на альтернативних джерелах енергії.

Підготовчим етапом були збір документів та оформлення договорів. Сергій оцінює це як легкий процес, хоча на початку не все йшло гладко, насамперед через відсутність досвіду в державних енергоустанов.

На укладання договорів із районною електростанцією (РЕС) пішло три місяці. Сергій надав документи про облаштування вузла обліку й оформив договір про продаж електроенергії за зеленим тарифом.

Для РЕС це було першим подібним випадком. «Процедура була не відкатана на той момент. Вони розуміли, що щось повинні зробити, але не розуміли, що саме і як. Загалом люди там контактні, особливо начальник сподобався: вдумливий дядько, прагнув, щоб усе було зроблено чітко й по закону. Я сходив до них рази чотири. Враховуючи, що я був першим, оцінюю спілкування з РЕС як ненапряжне».

Надлишки згенерованої і завантаженої у спільну мережу енергії купує у Сергія Харківобленерго за так званим «зеленим тарифом» — 19 євроцентів за 1 кВт. Зараз виплати надходять вчасно, проте в перші місяці довелось поборотись:

«Бухгалтерія не була налаштована на ці нові процеси. У перший місяць не вислали мені платіжку. Виявилось, справа в технічній затримці. Пройшов ще деякий час, і за умовами договору за прострочку платежів на них накладалась пеня. Утім мені сказали, що ніякої пені платити не збираються. Я написав скаргу до Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ). Пройшов деякий час, і обленерго нарахували мені і оплату, і пеню. Все налагодилося. Зараз у інших людей по Харкову не має виникати подібних проблем».

Результати

Коли Сергій прорахував очікувану кількість згенерованої енергії, то відштовхувався від показників, що панелі потужністю 1 кВт мають згенерувати 1000 кВт-годин енергії за рік. На практиці так би й вийшло, якби взимку він змітав з них сніг: не мав підходящої щітки й драбини, а залазити на двоскатний ковзкий дах було небезпечно. Якщо опустити цей момент, розрахунки виявились правильними, але фактичне вироблення було дуже низьким у зимові місяці.

Якщо представити результати в цифрах, зимові місяці 2016—2017 років дали: грудень — 23 кВт-год, січень — 8, лютий — 118 (при потужності батарей у 4,9 кВт). Споживання в холодний період становило в середньому 180 кіловат-годин за місяць.

Вартість системи на 1 кВт разом з інвертором і монтажем становить 1100 доларів

Навесні Сергій збільшив потужність батарей майже вдвічі — наразі вона становить 8 кВт. Якщо припустити, що наступної зими він ще й очищатиме їх від снігу, то й виробництво енергії значно зросте.

Також до результатів року роботи електростанції варто зарахувати відсутність будь-яких поломок, легкий догляд та вчасні виплати від Харківобленерго.

Тренди

Суспільне ставлення до альтернативної енергетики змінюється, з’являється все більше домогосподарств із сонячними електростанціями. У травні 2016 року Сергій був 11-м домовласником по Харкову, що продавали свою енергію за «зеленим тарифом». Рівно через рік, за інформацією Харківобленерго, кількість таких домогосподарств зросла до 41. Одночасно зростає практичний досвід енергоустанов, спрощується оформлення договорів. «Мій друг підключався в РЕСі іншого району, уже після мене. І в нього це було легше. Два РЕСи зідзвонились, проконсультувались і товариша швидко підключили», — каже Сергій.

Є навіть цікавий, але поки єдиний випадок підключення до «зеленого тарифу» багатоповерхівки. Сергій знайомий із реалізатором цього задуму, Сергієм Коханом із Житомира: «Він ще більш дотошно, ніж я, заглибився в законодавство і вичитав, що багатоповерхівка з ОСББ також вважається приватним домогосподарством. Отже, на неї поширюється зелений тариф. Написав запит, чи правильно він зрозумів законодавство, йому відповіли, що в принципі правильно. Він уклав угоду між ОСББ, Житомиробленерго і собою. Збільшив потужність електричного приєднання, поставив хороші електрокабелі. У результаті на даху багатоповерхівки встановив панелі та інвертор».

Загалом світові тренди в альтернативній енергетиці є такими, що вартість сонячних панелей та інверторів падатиме. З нинішнім рівнем українських зарплат ціни на них ще здаються дуже високими, але невдовзі власні електростанції стануть фінансово вигідними через здорожчання класичної електроенергії.

«Ми в будь-якому випадку перейдемо на технології 21 століття — відновлювальні джерела енергії. Найкращі з них — сонячні. Давайте переходити, не відкладаючи. Немає куди відтягувати», — агітує Сергій.